Гряде Перестройка.
Тобто Урочистий Суботнік у моїй голові. Перед появою на горизонті лисого містера Пропера з залізним йоршиком, який обіцяв допомогти з селекцією найвишукініших тем для обговорення, закінчу попередній цикл про свята.
Передивимось, як можна грітися в зимові морози, яких тут не було, а на Неньці всі ледь перетерпіли, як зекономити на теплому одязі, комфортно почуватися на 8ме березня і відкрити шоколадний рахунок.
1. Як не залишитись голим на Різдво.
Себто, без подарунків. Подарунків іншим. Бо, як відомо, тут Різдво святкують вже 25го січня, а готуються до нього ще з жовтня. Того є риск провтикати купити нормальні подарунки, а той,хто сам не дарує, як відомо, залишається проігнорованим Дідом Морозим. Хоча до німців він не ходить, але про це пізніш.
Отже, саме прикольне на всьому цьому передріздвяному святі життя- це Вайнахтсмаркти, тобто- Різдвяні Ринки. Не знаю, чи мені досі доводилось зустрічати щось краще в Німеччині.
Вайнахтсмаркт- це свято смажених каштанів і глінтвейну, імбірних пряників і чаю з ромом, каруселей і різдвяних прикрас. Одним словом- повна торба шлунку і тріумф нездорового глузду. Але вся ця суміш неабияк зігріває. Самий холодний період за всю зиму (-10*С) перепав саме на передріздвяний час, коли всі упивались гарячим вином на ринках.
Міні- булкою не наїлись. Мабуть,вони щось туди підсипають.
Закукровані горішки і інші солодощі. Сама скромна фото, щоб не дратувати цукрово-залежних друзів.
Підтримую традицію загадувати бажання у всіляких ймовірних і не дуже гарячих точках. За чухання оцього забору довелось битися з китайцями.
Але самий затишний Ринок, безсумнівно, у Франкфурту.
Тут продають найсмачніші фрутки в шоколаді і найбільші шоколадні брецелі, ніде більше глінтвейн так не пахкотить корицею і так щедро не насипають сосисок. Саме тут знаходиться найстрьомніша, а відповідно- найкраща -ялинка в Німеччині.
Повітря прогріте різдвяними вогниками і приємними розмовами. Мимохіть починаєш вірити в дива.
Зазначу ще дві тардиції, які б я перейняла.
Це, по-перше, випікати разом із сім"єю Різдвяне печиво ц формі зірочок, янголят і ялиночок. Ми теж робимо щось схоже, але тут це цілий процес, в якому має неодмінно брати учать вся родина.
І друге- безперечно, Адвентскалендар, тобто календар відліку днів до Різдва.
Його чіпляють на стіну за місяць і кожен день дітям дозволено розкривати одну частину, що відповідає дню. Так малі розбираються, скільки залишилось до Різдва і кожен день отримують маленьке заохочення. Мені теж цього року пощастило отримати таке щастя у вигляді мотузка з коробочками, де був схований шоколад. Все це зникло в невідомомоу напрямку, мабуть, Миколай забрав, ясне діло, що не я стільки шоколаду з"їла... Того фоток не буде=)
cross my heart...and fingers)
Тобто Урочистий Суботнік у моїй голові. Перед появою на горизонті лисого містера Пропера з залізним йоршиком, який обіцяв допомогти з селекцією найвишукініших тем для обговорення, закінчу попередній цикл про свята.
Передивимось, як можна грітися в зимові морози, яких тут не було, а на Неньці всі ледь перетерпіли, як зекономити на теплому одязі, комфортно почуватися на 8ме березня і відкрити шоколадний рахунок.
1. Як не залишитись голим на Різдво.
Себто, без подарунків. Подарунків іншим. Бо, як відомо, тут Різдво святкують вже 25го січня, а готуються до нього ще з жовтня. Того є риск провтикати купити нормальні подарунки, а той,хто сам не дарує, як відомо, залишається проігнорованим Дідом Морозим. Хоча до німців він не ходить, але про це пізніш.
Отже, саме прикольне на всьому цьому передріздвяному святі життя- це Вайнахтсмаркти, тобто- Різдвяні Ринки. Не знаю, чи мені досі доводилось зустрічати щось краще в Німеччині.
Вайнахтсмаркт- це свято смажених каштанів і глінтвейну, імбірних пряників і чаю з ромом, каруселей і різдвяних прикрас. Одним словом- повна торба шлунку і тріумф нездорового глузду. Але вся ця суміш неабияк зігріває. Самий холодний період за всю зиму (-10*С) перепав саме на передріздвяний час, коли всі упивались гарячим вином на ринках.
Вайнахтсмаркт у Нюрнберзі, Баварія
Але самий затишний Ринок, безсумнівно, у Франкфурту.
Тут продають найсмачніші фрутки в шоколаді і найбільші шоколадні брецелі, ніде більше глінтвейн так не пахкотить корицею і так щедро не насипають сосисок. Саме тут знаходиться найстрьомніша, а відповідно- найкраща -ялинка в Німеччині.
Повітря прогріте різдвяними вогниками і приємними розмовами. Мимохіть починаєш вірити в дива.
Це, по-перше, випікати разом із сім"єю Різдвяне печиво ц формі зірочок, янголят і ялиночок. Ми теж робимо щось схоже, але тут це цілий процес, в якому має неодмінно брати учать вся родина.
І друге- безперечно, Адвентскалендар, тобто календар відліку днів до Різдва.
Його чіпляють на стіну за місяць і кожен день дітям дозволено розкривати одну частину, що відповідає дню. Так малі розбираються, скільки залишилось до Різдва і кожен день отримують маленьке заохочення. Мені теж цього року пощастило отримати таке щастя у вигляді мотузка з коробочками, де був схований шоколад. Все це зникло в невідомомоу напрямку, мабуть, Миколай забрав, ясне діло, що не я стільки шоколаду з"їла... Того фоток не буде=)
cross my heart...and fingers)
